На главную Контакты Добавить сайт в закладки

Популярне

Нове

голосові привітання
Loading...

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

Інформація

Загальні питання: ua[@]zozule4ka.com
Партнерам: ua[@]zozule4ka.com

 

 

Вірші з АТО. Руслан Каримов

 21-10-2015, 18:10  Розділ: Вірші, Українське суспільство, Війна в Україні  Автор: Zozule4ka
 Переглядали: 9893  Коментарі: 0 9

 

Loading...

Вірші з АТО від українського воїна Руслана Каримова

Одесит Руслан Каримов, офіцер спецназу української армії, знаходячись у зоні бойових дій АТО пише вірші. 
 

український воїн вірші патріотичні картинки 2

 

 С тех пор он повидал многое. Он падал в горящем вертолёте под Карачуном. Он на потрёпанной бехе влетал на перекрытые баррикадами улицы Мариуполя. Он входил в освобождённые от оккупантов Славянск и Краматорск. Он держал на руках умирающего товарища в ту страшную ночь под Иловайском. Он, вжимаясь в землю, выжил под градом снарядов на перерытой рузкой артой Саур-могиле. Он 242 дня удерживал покрытый руинами клочок земли, когда-то называвшийся Донецким аэропортом. Он выпустил весь БК своей шестьдесятчетвёрки по выродкам в Дебальцево, пока они нескончаемой волной шли на наши позиции. Он прошёл через пламя Марьинки и Широкино, Старогнатовки и Изварино, Авдеевки и Красного Лимана. Прошёл и выстоял. Ведь он - украинский солдат.
Он пережил отчаяние. Смерть товарищей. Трусость и предательство командиров. Проклятия одурманеных местных жителей, которые кричали ему в лицо "фашист". Нехватку амуниции и продовольствия. Но не опустил руки, не сломался и не упал духом, ведь он - украинский солдат.
Он воюет не за партийные знамена или идеи политиков-пустословов. Он воюет за мирное голубое небо над полем спелой пшеницы. За детский смех и улыбки девушек на улицах. За тысячи счастливых людей, перед которыми он чеканил шаг в парадном строю на Крещатике. За то, чтобы мы могли провести очередную ночь в уютных кроватях, не слыша канонады крупнокалиберных орудий. За то, чтоб над нашей землёй развевался наш, сине-жёлтый, флаг. Он сражается за Украину. И он победит. Ведь он - украинский солдат.
                       Руслан Каримов




вірші АТО 3
 
Вмираю....

" -Ало, матусю, чуєш, я вмираю.
За мою душу Бога помоли.
Я впевнений, нас заберуть до раю
Тому що в пеклі ми уже були.

Ми мусимо в боях перемагати-
Нікому не здолати нашу лють,
І я кільце вже висмикнув з гранати,
Лиш ось чекаю поки підійдуть."

" - Ходіть сюди, страшні незвані гості,
Є в мене подаруночки малі,
Які порозкидають ваші кості
Мої хоч теж та по моїй землі."

Раптовий вибух обірвав розмову
І десь почувся материнський зойк.
На небі зірка загорілась нОва-
Пішов до сотні черговий герой.

АТО

 

вірші АТО 4


 

 

Я - Україна!

Я - Україна. Простори безмежні
Правого берегу, лівобережні.
Гордих синів я з любов’ю зростила -
Лиш вберегти не змогла. Відпустила
В небо морозне, як гідності чин,
Крізь чорну прірву палаючих шин.
В попільну сутінь, свинцем нашпиговану
Живими з убитими вщент пошматовану...

Йшли, ледь прикрившись фанерним щитом,
Найкращі , найвірні, найсвітлі чолом,
Серце чиє запалало відвагою,
Між побратимів під скорбними стягами...
В небе січневе зграями сканули
Душі героїв. Злетіли... Й - розтанули.

Я – Україна. Свята я i грiшна.
Влітку спекотна, зимою - заснiжена.
Хлібні лани і дивнії гори,
Синєє небо, синєє море…

Ніким не покорена, і незбагненна -
Жовта я сонцем, блакитна я небом.
Синами своїми й доньками прекрасна
Я чорно-багряна стаю, як нещасна.
Багряна від крові і чорна від горя -
Чорно-червоний колір в героя...
Я - Україна!

Я - Україна. Мені інтервенти
В коси вплітають фашистськії ленти.
І все сильніше стискаються кляті
Кільця удава – браття затяті.
В спину наносять мені нові рани,
Ті, хто в душі не зреклися тирана,
Хизуючись хто своїми звитягами,
Землю мою стоптали і зрадили.
Бога забувши вже стали не братом
Браття колишні. Зовітеся катом!

Тільки була я і буду - єдина,
Непереможна і нескорима!

Я - Україна!

АТО

 

 

вірші про війну в Україні 5

 

Жовтневі ночі довгі і холодні,
Бійців гарячий зігріває чай,
Години мовчки тягнуться безсонні,
Від ворогів свій захищають край.

 

У дощ, у сніг завжди вони в окопі,
В домівках наших спокій бережуть,
Із міцної зроблені всі плоті,
Бої запеклі з ворогом ведуть.

За мир та спокій гинуть наші хлопці,
Сини найкращі йдуть на небеса,
Вже не побачать більше вони сонця,
Навік граніт вкарбує імена!

І більше не почують слова сину,
Коханий, любий, таточку ти де?
Бо у одних життя забрала міна,
А інші хлопці зникли бозна-де.

АТО

 

 

вірші про війну 6

 

Вірші про війну в Україні

 

 

Война и мир!!!

Прикинь, народ, а там же нет войны!
Там лето! Там народ тусит на пляже.
Мы тут нужны, а там мы не нужны:
Там осторожны к людям в камуфляже.

Там будоражат радостные слухи:
В метро теперь, бл*дь, ловит интернет!
Там все воюют яростно в фейсбуке.
Потом война окончена - обед!

Там хорошо, там не вжимают бошку в плечи,
Там не пугает хрупкость тишины.
Там пиво пьют в кафешках каждый вечер.
В одной стране идёт война и нет войны!

Там мысль заползает, как тарантул:
Не про войну - про отпуск думать летом.
И только волонтёр – уставший ангел
Укроет нас крылом-бронежилетом.

Прикинь, народ, а там же нет войны!
Там девушки воздушны словно феи.
Да, все на москалей раздражены,
Но бакса курс волнует их сильнее.

Мы победим. И это - аксиома:
Я видел, как Бог чуба выстригал.
Все победим: и те, кто были дома,
Кто возвратился, кто навеки пал.

И, думаю, что люди "там-где-нет-войны"
Помогут людям "мы-их-победили".
Чтоб все-все-все-все жители страны
Налили, помянули, закусили.

Напишут скоро их и наши СМИ,
Сияя в заголовков гуталине:
Прикиньте, в Украине нет войны!
Хохлы - красавцы! Слава Украине!

Автор: Максим Коровниченко

АТО

 

 

вірші про українських воїнів 7

 

Вірші про українських воїнів з зони АТО

 


Солдат

Не падай, солдате, з колін піднімись,
Хай куля ворожа тебе обминає.
Розплющ свої очі і в небо вдивись,
Герой на війні, у бою не вмирає.

Ти вижити мусиш заради родини,
Десь мати старенька чекає тебе.
Пишаємось ми, що у нашій країні,
Ще Воїни Світла по-справжньму є.

Не б*ється вже серце хоробре солдата,
А він ще любити і жити хотів.
Безжальна війна в цьому ти винувата,
Забрала вже скільки ще юних життів?

Сльзами і криком тебе не спинити,
Не віримо в світле ясне майбуття.
Людини нема, яка мріє не жити,
Та ти забираєш невинні життя.

Спинися, благаю, хоча б лиш на мить,
Втомились ми чути жахливі новини.
Хай вихор війни назавжди відлетить,
І більш не повернеться до України.

АТО

 

 

вірші про Україну з зони АТО 8

 

Патріотичні вірші про Україну, написані військовослужбовцем з зони АТО Русланом Каримовим

 
Ненька кличе

І знову ненька, кличе нас до бою
зелені очі більше не горять
залишив слід, залишся і зі мною
мене почуй, бо я простий солдат

я кожен день, борюся із собою
нехай на мене, падає цей град
я патріот, душа моя зі мною
як у дитинстві, очі все горять

Послухай Мамо, тільки одне слово
я кожен з нас життя своє відав
і знову осінь, вже пройшло півроку
як почалась, запекла та весна

я там стояв, відав я там всі сили
летіли міни, падав цей бетон
аеропорт, це місце для сміливих
цей довгий шлях, нарешті я пройшов

ти витри сльози, рід наш дуже сильний
запам'ятаймо, тих хто вже пішов
люби сім'ю, люби свою країну
стій до кінця, щоб ворог твій пішов!

АТО
 

вірші про війну на Сході України від воїна 9

 

Вірші про війну в Україні від воїна, бійця спецназу Руслана Каримова

Я ОДНАЖДЫ ПОГИБНУ ЗА ВАС

Я однажды погибну за вас
Что б вы жили всегда хорошо.
Что бы слезы не лились из глаз
И победное Солнце взошло!

Что бы мразь из московских болот
Не плевала на нас никогда!
Не терзала мой славный народ..
Я погибну за это тогда!

Что бы дети не знали огня,
Что бы мать не теряла сынов.
Вы примите в жертву меня,
Проводите как древних отцов..

И настанет вдруг смертный час,
Что бы не было больше слез!
Я погибну однажды за вас
За свою Украину из грез!
 

воїни АТО картинка 10

 

Вірші про війну зі Сходу України

 

 

Обiцяю...

Пообіцяй, що вернешся живим!
Пообіцяй! Прошу, благаю!
І хоч вирішувати свою долю не тобі,
Пообіцяй, бо я цього чекаю!

Пообіцяй, що себе будеш берегти,
Пообіцяй, що будеш думати і лише потім діять,
Пообіцяй, що будеш мужнім в боротьбі,
Бо як боятимешся пропаде надія!

Пообіцяй, що дбатимеш про себе,
Пообіцяй, що коли будеш у строю,
Промовиш слово «Збережи!» до неба,
А я почую і молитву твою закінчу.

Пообіцяй, що ти не зрадиш друзів,
Що ти підставиш їм своє плече.
Пообіцяй, що їм у скруті допоможеш,
Вони ж тоді у скруті витягнуть тебе!

Пообіцяй, що ти не впадеш духом,
Коли здавалося б надії вже нема!
Пообіцяй, що будеш сильним
І скажеш мудро: «Горе - не біда!»

Пообіцяй, що вихід точно знайдеш,
Яка б висока не була стіна.
Пообіцяй, що смерть ти подолаєш,
Якою б лютою вона до тебе не прийшла.

Пообіцяй, що вернешся живим!
Пообіцяй, прошу, благаю!
Одне прошу – пообіцяй, воюй й живи!
Сказав він тихо в трубку: «Обіцяю…»

 

 

вірші присвячені воїнам АТО

 

Вірші присвячені воїнам АТО

 

 

Бiль Душi

Про що солдат невзмозі розказати?
Про гіркий біль не тіла, а душі,
Про те, що юні, молоді солдати
Зі смертю ходять по одній межі,
Про сум за домом, за блакитним небом,
Про рани серця, що на все життя,
А просить за мир - його лиш треба
І світлого нам треба майбуття,
Про рідну землю - де немає крові,
Про музику дзвінкого джерела,
Про щире серце сповнене любові,
Що всіх нас повертає до життя,
Про що солдат невзмозі розказати?
Про те, як друга вбили на війні,
Про те, як в горі билась його мати,
Коли синочка привезли в труні,
Про що солдат невзмозі розказати?
Чиновникам цього незрозуміть
Про те, як хоче свою рідну мати,
До серця пригорнути хоч на мить!


 

Руслан Каримов 12

 

Вірші українського воїна Руслана Каримова

 
Мене болить — тебе ще більше,
Не може лікар загоїти рани
З ворожого ствола під білим стягом.
Ковальський вогник світла тане...
Не зниклий в безвісті — невидимий для ока
Ще молоденький капітан душі своєї
Не встиг донести посмішку додому —
Зламали крила в «Градовій алеї»,
Не встиг і звикнути до іншої траншеї.
А міг іще творити й лікувати,
Не вірити в останні поцілунки,
Військовим бути (мрія ще дитяча)
Не на війні, а в мирному керунку, Чому пообіцяв вернутися весною,
Учив дівчат збирати автомат?
Із чужини примчав до бою,
Щоб рідні тут жили в спокою —
Чекав у засідці героя кат…
 

вірші про українських солдат 13

 

Вірші про українських солдат

 

Он выходил с под Иловайска, ему чуть больше двадцати,
в руках зажатая граната и палец у кольца чеки.
Он третьи сутки в окружении, из роты больше никого.
И вспоминая то сраженье, что не похоже на кино…

Комбат кричал: «Держите фланги!», а фланги сутки уж молчат,
Их пять часов бомбили «Грады» - российской армии набат…
Взвода на небо уходили, ведь после «Градов», мин поток
Из миномётов 2Б9, с названием нежным «Василёк».

И как стояли спина в спину, уже не сорок… в пятером.
Как из зеленки выходили, под Старобешевым, потом.
Как среди трупов затерявшись, где Псковский проходил спецназ,

в тела стреляя бездыханных, не отводя постыдных глаз.

Как Димка с криками: «Відходьте! Я їх ще трішки придержу!»
Лёг с пулеметом, вынув сошки и залп нарушил тишину.
Он ранен был, с пробитым лёгким, ведь до своих не доползти.
Их прикрывал осознавая, что здесь конец его пути.

Десант российский окружая, все замыкал свое кольцо,
Ребята с боем прорывалась, из зоны действия АТО.
Команда штаба: «Выходите! Для вас создали коридор».
В котором их, как будто в тире, лупили снайперы в упор.

И вы поверьте очень страшно, оставить и не хоронить,
Друзей с которыми не раз ты, старался пайку разделить.
Он выходил с под Иловайска, ему чуть больше двадцати,
в руках зажатая граната и палец у кольца чеки.

 


 

Вірш, присвячений матерям українських воїнів АТО

 

 Я знаю, что нужно держаться,
Что нужно собраться и ждать!
Из этого дня пробираться
В другой и пытаться опять

Себя собирать по кусочкам,

Быть сильной, как наши бойцы!
Не ныть, не скулить, улыбаться,
Мы в этом, девчонки, спецы!

Ведь мы же солдатские мамы!
Всё сможем, дождёмся солдат!
Нам весь этот год очень надо
В хорошее верить, в ребят.

Позвонит сынок, мама рада,
Даст четкий с улыбкой отчет!
Спокоен солдат - вот награда!
А что мамам надо ещё?

Пусть знает, - в тылу все в порядке!
И дома гордятся и ждут!
Когда на душе нет тревоги,
Денечки быстрее бегут!

 


вірші про війну мама воїна 15





Вірші, присвячені українським воїнам та їхним родинам. З зони бойових дій Руслан Каримов

вірші про війну

 

М0ЛИСЬ 3А НАС!!!

Горить вогнем осінній лист
І срібло в’їлося у скроні,
До тебе прагну, як колись,
Та я далеко - край бороню.

Ми й не помітили, коли
Весна любові в нас минула,
Бо нині - ’’Гради’’ та стволи
У душу пащі чорні тулять.

Чом наші мрії не збулись?
Не встигли спити й келих щастя?
3ламало 3ло планетну вісь,
На черепки весь світ зненацька...

Десь там, у травні - наш вокзал,
Де, наче сироти, ви з сином,
Я ж - на Донбасі, як лоза,
Під ста вітрами гнуся сивий.

Комусь пелю’стками троянд
Моще’но шлях в морозні зими,
А нам - і влітку від утрат
Серця у стигмах болю стигнуть.

Комусь чомусь все сходить з рук,
Хоч руки ті по лікті в кро’ві,
А нам, безвинним - чорний крук
Віщує смерть в холоднім рові...

Та ради сина, світлих мрій
Розлука наша того варта!
Цілую міцно... знову в бій...
Молись за нас і наше завтра!

Можливо, в ці останні дні,
В калейдоскопі листопаду,
Я завтра чистий, наче сніг,
До ваших ніг Світанком впа’ду...

 

АТО










Якщо Вам сподобалася публікація поділіться з друзями :

html-посилання на публікацію
BB-посилання на публікацію
Пряме посилання на публікацію


Раджу Вам зареєструватися, щоб бути повноправним юзером нашого сайту.
V G F T O


Добавление комментария

Ваше Логін:*
Ваш E-Mail:*
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Введіть код
з картинки:*
 
Зозулечка

Опитування

А Ви допомогли сайту?

Так, періодично тисну по банерах
Так, натискав на банер і не раз
Так, натиснув один раз
Ні, не натискав жодного разу
Ні й не маю наміру

Останні коментарі

Пропонуємо

 

 

 

 


вклады через интернет
Designed by CENTROARTS.com
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика